СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
АКРЕДИТИ́В
, а, ч.
Платіжний документ, за яким одна кредитна установа (банк, ощадкаса) дає розпорядження іншій про виплату певної суми пред'явникові документа
.
Перед від'їздом заскочила до каси, взяла кілька акредитивів
(Іван Ле)
;
– Що це таке? – крутив той
[Данило]
у пальцях хрусткий папірець .. – Акредитив. На дві з половиною тисячі
(Ю. Мушкетик)
.