СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГРАВЮ́РА
, и, ж.
1
.
Вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці
.
Монументальне та мобільне мистецтва, втілені у різних художніх формах, свідчать про появу, значний розвиток та поширення скульптури, гравюри, малюнка в пізньому палеоліті
(з навч. літ.)
.
2
.
Вирізьблений або витравлений на спеціально підготовленій дошці чи пластинці малюнок, а також відбиток такого малюнка на папері
.
Коло груби на гравюрі невеликої вартості Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева
(І. Нечуй-Левицький)
;
Господар показав йому кілька скарбів своєї книгозбірні – чудернацькі видання петрівської доби, українські видання з гравюрами першої половини XIX століття та величезну колекцію поштових марок
(В. Підмогильний)
.