СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГРА́ВІС
, а, ч.
1
.
лінгв.
Один із видів музичного наголосу в давньогрецькій мові, який характеризується пониженням голосового тону на наголошеному складі
.
Гравіс часто називають важким тоном
(з навч. літ.)
.
2
.
лінгв., полігр.
Діакритичний знак у вигляді нахиленого вліво знака наголосу над голосною літерою
.
Гравіс використовується над голосними у французькій, італійській, португальській та інших мовах
(з наук. літ.)
;
У французькій мові гравіс ставиться над буквою “е”, що позначає відкритість голосного звука (напр., у слові “батько”)
(з наук.-попул. літ.)
.