СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГРАВІЮВА́ЛЬНИЙ
, а, е.
Стос. до гравіювання; гравірувальний
.
Ілюстраційна справа у російськомовній пресі ХІХ ст. тяжіла до загальноєвропейської традиції, що виражалося у спільності гравіювальних технік і навіть манер виготовлення друкарських форм, схожих засобах втілення образності
(з наук. літ.)
;
// 
Признач. для гравіювання
.
У кабінеті художника знаходились мольберт, палітра, малярське й гравіювальне приладдя
(з наук.-попул. літ.)
;
Робітник придбав гравіювальний верстат, алмази точильні, різні інструменти
(з газ.)
.