СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГРАДІЄ́НТ
, а, ч.
1
.
фіз.
Міра зростання або спадання у просторі якої-небудь фізичної величини при переміщенні на одиницю довжини
.
У приміщенні з неутепленою підлогою простежується значний градієнт температури: від підлоги до стелі – до 7 °С, від підлоги до голови людини – до 5 °С
(з наук.-техн. літ.)
.
2
.
мат.
Вектор, який показує напрямок найшвидшого зростання певної функції
.
Потрібно знайти градієнт і похідну функції в заданій точці
(з навч. літ.)
;
В економіці градієнт використовується під час розв'язання задач оптимізації
(із журн.)
.
(1)
 
Бари́чний градіє́нт
величина, що характеризує зміну атмосферного тиску повітря на одиницю віддалі у напрямку, перпендикулярному до ізобар
.
Основною силою, яка спричиняє горизонтальний рух повітря, є баричний градієнт атмосферного тиску
(з навч. літ.)
;
(2)
 
Геотермі́чний градіє́нт
величина підвищення температури Землі із заглибленням на одиницю довжини
.
Температура гірських порід з глибиною зростає. Це поступове і рівномірне підвищення температури характеризується геотермічним градієнтом
(з наук. літ.)
.